Для цього використовується система шпонкових з'єднань, що забезпечує збіг горизонтальної й вертикальної площин корпусів підшипника й турбіни. Для цього при монтажі допускають навмисну точно розраховану расцентровку: осі зовнішнього корпуса турбіни (або його внутрішнього корпуса, або обойми) розташовують нижче осі ротора з таким розрахунком, щоб при роботі, коли зовнішній корпус розігріється, забезпечувалося центрування

Для виключення відриву лабетів корпуса від стільців використовують притискні скоби, установлювані стосовно лабетів з невеликим зазором і не перешкоджаючому їхньому поперечному розширенню. Для сполучення вертикальних площин корпусів використовують вертикальну шпонку, що входить у відповідний паз на корпусі турбіни. Таким чином, з'єднання корпусів турбіни й підшипника за допомогою підвіски на стільцях і вертикальній шпонці забезпечує їхнє центрування при будь-яких режимах роботи зі збереженням волі теплових розширень.

Єдина вертикальна осьова площина всіх корпусів підшипників, а також циліндрів, установлюваних безпосередньо на фундамент, забезпечується за допомогою поздовжніх шпонок, що пригвинчуються до фундаментних рам. Шпонкові пази служать для установки корпусів підшипників на ці шпонки. Необхідне положення горизонтальної площини рознімання корпуса забезпечується прокладкою, по якій сковзає лапа в поперечному напрямку уздовж шпонкового з'єднання. Притискна скоба перешкоджає відриву лабети від площини обпирання.

Він може відбутися під дією сил від не скомпенсованих теплових розширень паропроводів, приєднаних до корпуса турбіни, або від реактивного крутний моменту, прикладеного до корпуса турбіни через соплові лопатки, діафрагми й обойми. Разом з тим зазор не перешкоджає розширенню лабети уздовж поперечної шпонки, тому що між скобою й лапою тепловий зазор становить 0,06-0,08 мм. нижньої половини корпуса турбіни перебуває на деякій відстані від площини рознімання.

Тому якщо при якому-небудь режимі, наприклад при номінальному, спеціально уведена монтажна забезпечує збіг площини рознімання з віссю ротора, то при іншому режимі, коли температура поперечної шпонки або лабети буде інший, центрування порушиться через різні вертикальні температурні переміщення шпонки й лабети. Такого недоліку не має конструкція, у якій корпус турбіни підвішується лабетами на корпус підшипника строго на рівні рознімання.

При цьому лабети виконуються на продовженні фланців кришки корпуса. Лапа корпуса через підгінну прокладку підвішується на стілець корпуса підшипника, забезпечуючи збіг їхніх горизонтальних площин при будь-яких режимах. Лапа нижньої половини корпуса використовується, по-перше, для розміщення поперечної шпонки по-друге, для монтажу, коли нижня половина корпуса укладається на стільці підшипника на монтажні прокладки.